- розпорядитися
- див. розпоряджатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпорядитися
Смотреть что такое "розпорядитися" в других словарях:
розпорядитися — [розпор ади/тиес а і роспор ади/тиес а] р аджу/с а, ди/с :а, ди/ц :а, диемо/с а, диете/с а, д а/ц :а; нак. ди/с а, д і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
розпорядитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погосподарювати — ю/ю, ю/єш, док. 1) Господарювати якийсь час. 2) Зробити що небудь за власним розсудом, безцеремонно розпорядитися в чиємусь господарстві … Український тлумачний словник
покерувати — у/ю, у/єш, док., ким, чим і без додатка. 1) Спрямувати рух, роботу кого , чого небудь. 2) Дати напрям, вказівки кому , чому небудь; спрямувати чиюсь діяльність, вчинки, думки і т. ін.; розпорядитися ким , чим небудь. 3) Керувати якийсь час … Український тлумачний словник
розпорядження — я, с. 1) Дія за знач. розпорядитися, розпоряджатися 2), 3). •• У (в) розпоря/дженні кого, чого у володінні, у віданні кого , чого небудь. У (в) розпоря/дження кого, кому для використання на чийсь розсуд … Український тлумачний словник
наказати — I = наказувати (віддати наказ, дати розпорядження що н. зробити), веліти, звеліти, повеліти, повелівати; розпорядитися, розпоряджатися (у менш категоричній формі, перев. усно й окремим особам); скомандувати (коротко і владно); сказати (дати… … Словник синонімів української мови
зарядити — 1 дієслово доконаного виду підготувати зброю, фотоапарат тощо; надати електричного заряду, енергії зарядити 2 дієслово доконаного виду улаштувати; розпорядитися; приправити зарядити 3 дієслово доконаного виду почати часто повторювати … Орфографічний словник української мови
розпорядити — дієслово доконаного виду розпорядитися рідко … Орфографічний словник української мови
казати — дати наказ, веліти, розпорядитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
росказати — наказати, розпорядитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
